Спецпроект

Художній музей в Севастополі запрошує на нічне світлове шоу

У Севастопольському художньому музеї ім.Крошицького пройде "Ніч музеїв" з тематичними виставками і світловими інсталяціями. У суботу, 18 травня, двері музею будуть відкриті до 23.00.

Про це пише gazeta.sebastopol.ua.

Севастопольський художній музей бере участь в акції "Ніч музеїв" вже вдруге. Цього року проект носить назву "Сила світла" - за допомогою світлових ефектів організатори спробують показати те, що у звичайні дні відвідувачам музею не було помітно.

Проект "Ніч музеїв" буде включати в себе ексклюзивну програму виставок, як класичних, так і незвичайних. Одна з них - виставка живопису 19-20 ст на тему світанків і закатів. Противага - ультрасучасна виставка "Практика спектрального аналізу", на якій будуть представлені різні ефекти від світла до темряви у вигляді статичних світлових інсталяцій, скульптур і конфігурацій.

На фасаді Художнього музею будуть розміщені фотографії в техніці художнього світлопису - зняті на довгій витримці світлові ефекти в просторі. За словами одного з організаторів "Ночі музеїв" завідувача відділом науково-експозиційної роботи Павла Хлєбовського, це дозволить донести до глядачів ауру музею.

Крім того, нічним відвідувачам музею в незвичайному світлі представлять італійський і голландський живопис 16-17 ст, який знаходиться в постійній експозиції. Картини будуть експонуватися в новому, незвичайному освітленні.

У суботу, 18 травня, з 10.00 до 17.00 в Художній музей ім.Крошицького на постійні експозиції вхід вільний. Проект "Ніч музеїв" стартує о 18.00 і триватиме до 23.00 (перерва з 21.00 до 22.00). Відвідування музею вночі - безкоштовне.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.