Спецпроект

"Магарач" відроджує Музей виноробства

Національний інститут винограду і вина "Магарач" готується відкрити в своїй будівлі музей виноградарства та виноробства. Тут розмістять цінні раритети XIX і XX століть, які пов'язані з історією "Магарача".

Про це пише nr2.ru.

У числі старовинних експонатів - прес для переробки виноматеріалу, срібна чаша для дегустацій, подарована князем Голіциним, рукопис засновника "Магарача" Миколи Гартвіса та особисті речі прославленого винороба Франциска Гаске.

Майже два століття тому в ялтинському урочищі Магарач народилася вітчизняна наука про виноград і вино: генерал-губернатор Новоросії граф Михайло Воронцов доручив, а директор Нікітського ботанічного саду Микола Гартвіс розробив план будівництва в урочищі Магарач "особливого закладу для посадки у великій кількості кращих сортів винограду і дослідів з вироблення вина ".

В Інституті готують відкриття музею виноробства. Як відомо, старовинні експонати XIX і XX століть, пов'язані з історією "Магарача", раніше перебували в аварійному будинку експериментального заводу, який почав валиться через активні зсуви на схилах. Всі старовинні речі вдалося без втрат перемістити в Інститут "Магарач" - тут для них готують спеціальне приміщення.

За словами провідного редактора Інституту "Магарач" Ганни Клепайло, музей має величезне історичне значення. Тут на щільному папері з водяними знаками зберігається рукопис засновника "Магарача" Миколи Гартвіса, срібна чаша для дегустації вина, подарована в 1888 році головному виноробу князем Голіциним, особисті речі Франциска Гаске.

"Також в нашій музейній колекції зберігся спеціальний дерев'яний прес для приготування виноматеріалу. Він зібраний в XX столітті, але спроектований за старовинними зразками. Тоді вважалося, що виноматеріал не повинен стикатися з металом. Можемо похвалитися і особистими речами легендарного винороба Франциска Гаске, який працював тут. Його нащадки передали нам його курильну трубку зі слонової кістки, шовкову краватку і свідоцтво про право проїзду по Російській імперії ", - розповіла Ганна Клепайло.

Керівництво інституту впевнене, що музей виноробства послужить цінним джерелом знань про культуру виноробства. Вже незабаром тут чекають перших поціновувачів високої творчості природи і людини - винограду і вина.

Дивіться також інші матеріали за темою "Алкоголь"

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.