Спецпроект

У Софії Київській відкривається грандіозна виставка про Київську Русь

Напередодні святкування 1025-річчя Хрещення Русі Національний заповідник "Софія Київська" відкрив виставковий проект "Київська Русь. До 900-річчя вокняжіння Володимира Мономаха".

Виставка такого масштабу відбувається у заповіднику вперше, повідомляють організатори.

Експозиція репрезентує матеріали з колекцій Археологічного музею, Центру археології Києва та наукових фондів Інституту археології НАН України, Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, музейних фондів Національного заповідника "Софія Київська".

Мета проекту – популяризація унікальних історико-культурних пам’яток України доби Київської Русі. Виставка розповідає про визначних князів, зокрема, про таку легендарну постать, як Володимир Мономах, знакові історичні події, суспільство в цілому, розкриває особливості культурного розвитку держави показом пам’яток писемності, мистецтва, архітектури, побуту.

В експозиції відвідувачі побачать зброю XI-XIII ст., першу грошову одиницю Давньої Русі – гривню, що була в обігу протягом IX-XI ст., археологічні знахідки з розкопок Десятинної церкви – першого мурованого храму Києва. Також представлено унікальні старожитності Київської Русі: церковні речі, літургійний посуд, хрести-мощевики, натільні хрестики та ін.

Значною частиною експозиції є колекція копій монументального живопису (мозаїки, фрески) давньоруських храмів з фондів Національного заповідника "Софія Київська", які створювалися протягом тривалого періоду, починаючи з XIX ст.

Цікавим є зал з пам’ятками матеріальної культури Київської Русі, що відображують побут та ремесла. Це дерев’яний та керамічний посуд, предмети торгівлі, вироби давньоруських ювелірів, зокрема, жіночі прикраси. Окремий комплекс знахідок дозволяє уявити різноманітні ігри, в які грали дорослі і діти.

Доповнюють експозицію сучасні реконструкції повсякденного одягу та військового обладунку з колекції ТОВ "Парк Київська Русь" та приватної збірки колекціонера Руслана Анисенка.

До уваги глядачів представлено близько 700 експонатів у шести виставкових залах памятки архітектури XVIIІ ст. "Хлібня".

Також, спеціально до Міжнародного дня музеїв та урочистого відкриття виставки "Київська Русь" на території Заповідника будуть висаджені білі троянди, сорт "Anne de Kiev", що був виведений у Франції та отримав назву на честь Анни Ярославни, королеви Франції, дочки Ярослава Мудрого.

Виставка експонуватиметься з 20 травня до 1 липня 2013 року у виставкових залах пам’ятки архітектури ХVІІІ ст. "Хлібня" Національного заповідника  "Софія Київська" за адресою: вул. Володимирська, 24.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.