Спецпроект

У Софії Київській відкривається грандіозна виставка про Київську Русь

Напередодні святкування 1025-річчя Хрещення Русі Національний заповідник "Софія Київська" відкрив виставковий проект "Київська Русь. До 900-річчя вокняжіння Володимира Мономаха".

Виставка такого масштабу відбувається у заповіднику вперше, повідомляють організатори.

Експозиція репрезентує матеріали з колекцій Археологічного музею, Центру археології Києва та наукових фондів Інституту археології НАН України, Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, музейних фондів Національного заповідника "Софія Київська".

Мета проекту – популяризація унікальних історико-культурних пам’яток України доби Київської Русі. Виставка розповідає про визначних князів, зокрема, про таку легендарну постать, як Володимир Мономах, знакові історичні події, суспільство в цілому, розкриває особливості культурного розвитку держави показом пам’яток писемності, мистецтва, архітектури, побуту.

В експозиції відвідувачі побачать зброю XI-XIII ст., першу грошову одиницю Давньої Русі – гривню, що була в обігу протягом IX-XI ст., археологічні знахідки з розкопок Десятинної церкви – першого мурованого храму Києва. Також представлено унікальні старожитності Київської Русі: церковні речі, літургійний посуд, хрести-мощевики, натільні хрестики та ін.

Значною частиною експозиції є колекція копій монументального живопису (мозаїки, фрески) давньоруських храмів з фондів Національного заповідника "Софія Київська", які створювалися протягом тривалого періоду, починаючи з XIX ст.

Цікавим є зал з пам’ятками матеріальної культури Київської Русі, що відображують побут та ремесла. Це дерев’яний та керамічний посуд, предмети торгівлі, вироби давньоруських ювелірів, зокрема, жіночі прикраси. Окремий комплекс знахідок дозволяє уявити різноманітні ігри, в які грали дорослі і діти.

Доповнюють експозицію сучасні реконструкції повсякденного одягу та військового обладунку з колекції ТОВ "Парк Київська Русь" та приватної збірки колекціонера Руслана Анисенка.

До уваги глядачів представлено близько 700 експонатів у шести виставкових залах памятки архітектури XVIIІ ст. "Хлібня".

Також, спеціально до Міжнародного дня музеїв та урочистого відкриття виставки "Київська Русь" на території Заповідника будуть висаджені білі троянди, сорт "Anne de Kiev", що був виведений у Франції та отримав назву на честь Анни Ярославни, королеви Франції, дочки Ярослава Мудрого.

Виставка експонуватиметься з 20 травня до 1 липня 2013 року у виставкових залах пам’ятки архітектури ХVІІІ ст. "Хлібня" Національного заповідника  "Софія Київська" за адресою: вул. Володимирська, 24.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.