У соборі Паризької Богоматері застрелився французький історик

78-річний історик та ультраправий есеїст Домінік Веннер, що брав активну участь у боротьбі проти легалізації у Франції одностатевих шлюбів, покінчив з собою перед алтарем собору Нотр-Дам-де-Парі.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Веннер вистрілив собі в рот біля вівтаря. Після інциденту співробітники французької поліції евакуювали з храму людей.

Незадовго до самогубства історик розмістив на своєму сайті текст, у якому йшлося про необхідність "нових дій, показових і символічних", які будуть здатні пробудити "приспану свідомість", і закликав до радикального спротиву новому закону.

Трагічний інцидент стався 21 травня о 16:00 за місцевим часом (17.00 за Київським) - за кілька годин до концерту на підтримку одностатевих шлюбів на площі Бастилії в Парижі.

Наразі поліція не озвучує мотиви, котрі підштовхнули Веннера покінчити життя самогубством.

Домінік Веннер народився 1935 року в Парижі. У молодості він приєднався до руху націоналістів у Франції, був прихильником радикальних заходів і навіть провів півтора роки за ґратами за участь у діяльності підпільної терористичної Секретної збройної організації (OAS).

Незважаючи на ультраправі політичні погляди, Веннер був визнаним есеїстом, автором низки історичних праць, зокрема, про революцію 1917 року в Росії. Його "Історія Червоної армії" відзначена Французькою академією 1981 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.