Спецпроект

У Тернопільському замку хочуть зробити музей міста

Кількість музеїв у Тернополі незабаром може зрости. Йдеться насамперед про тернопільський замок - історичну будівлю в центрі міста.

Про це пише timeua.com.

Зазвичай в таких замках містяться міські музеї, якими водять екскурсії і для городян, і для туристів. У Тернополі поки не так, але вже за рік все може змінитися, стверджує місцева влада.

Щодо замку, то щоб облаштувати в ньому музей міста, в першу чергу потрібно переселити з нього школу греко-римської боротьби. Для ДЮСШ треба знайти нове гідне і відповідне для юних борців приміщення. На початку квітня цього року виконком Тернопільської міськради затвердив перелік проектів, для яких Тернопіль шукає інвесторів. У цей перелік увійшла і майбутня будівля школи греко-римської боротьби.

"Я думаю максимально наступного року цей об'єкт стане дійсно історичним, дійсно туристичним, куди приходитимуть наші мешканці Тернополя, жителі, гості міста, туристи з інших країн. - Розповідає начальник управління стратегічного розвитку міста Тернопільської міськради Юрій Дейнека. - І ми будемо з гордістю приводити їх, показувати історичний об'єкт нашого міста, який, напевно, є першим об'єктом, візитною карткою нашого міста".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.