Спецпроект

Опозиція передала 5 тис. грн на музей Шевченка

Народні депутати від партії "Батьківщина" скинулися по кілька десятків гривень і, зібравши в результаті 5 тисяч гривень, передали ці кошти Літературно-меморіальному будинку-музею Тараса Шевченка в Києві.

Про це ЗМІ повідомив один з ініціаторів збору грошей Володимир Яворівський.

"Ми сьогодні зібрали ці кошти фракцією і разом з депутатами Борисом Тарасюком і Василем Пазиняком передали їх музею, який, на жаль, перебуває в жалюгідному стані, а його працівникам вже кілька місяців не виплачують заробітну плату", - розповів політик.

Вчора по всій Україні пройшли заходи з нагоди 152-ї річниці з дня перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі. Члени парламентської фракції Партії регіонів у цей день поклали квіти до пам'ятника Тарасу Шевченку і хором заспівали "Заповіт". Представники опозиційних сил взяти участь у заході разом з регіоналами відмовилися.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.