Спецпроект

При львівському музеї "Арсенал" відкрився ресторан

Днями в підвалах львівського Арсеналу відкрив свої двері перед відвідувачами новий розважальний заклад.

Як розповіли у Львівському історичному музеї, експозиційним відділом якого і є Арсенал, це один з пунктів реалізації інтерактивного музейно-ресторанного комплексу, повідомляє kp.ua.

Розмови про відкриття ресторану в приміщенні Музею-арсеналу ведуться давно. При цьому в мерії б'ють себе в груди, що не допустять такої наруги над пам'яткою архітектури.

У відповідь чиновникам музейники продемонстрували дозвіл Мінкультури, згідно з яким в Арсеналі буде інтерактивний музейно-ресторанний комплекс.

- Ми заручилися підтримкою нового партнера, так як здійснення такого масштабного проекту потребує коштів, - каже заступник директора Історичного музею Тарас Рудько. - Наприклад, у приміщенні, де відкрили ресторан, було дуже волого, а це шкідливо для наших колекцій. У підсумку зайву вологу осушили.

Проте вже 22 травня до міністра культури, прем'єр-міністра і президента мер Андрій Садовий відправив телеграми. Він побоюється за долю пам'ятки національного значення - Музею зброї "Арсенал". Мер просить скасувати відповідний дозвіл Мінкульту.

Зараз біля нового ресторану ще йдуть будівельні роботи. Власники питного закладу добудовують вежі для димоходу та вентиляційних шахт. А тим часом у самому приміщенні ресторану демонструють нові зразки зброї.

"Ми здивовані таким ставленням місцевої влади до нашого закладу, оскільки не віднімали у музею ці підвали, які були в занедбаному стані, - сказала по телефону адміністратор ресторану Ірина. - Крім того, в самому приміщенні ресторану представлені унікальні екземпляри зброї, а на екранах демонструються тематичні відеоролики та фільми. Зовсім не таку реакцію керівництва міста ми очікували ..."

Всі звинувачення відкидають і в Історичному музеї. Як пояснив заступник директора Тарас Рудько, галерея підпорядковується обласній раді. Відповідно, до скарбниці області платять податки власники нового ресторану.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.