Кримські татари пікетують генконсульство провокатора Андрєєва

Кримські татари за закликом меджлісу кримськотатарського народу проводять пікет біля будівлі Генконсульства Росії в Сімферополі.

Вони вимагають видворити з України генконсула Владіміра Андрєєва, який в інтерв'ю місцевому телеканалу виправдав депортацію кримських татар, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

В акції беруть участь близько 300 кримських татар, вони тримають численні кримськотатарські прапори, а також національний прапор України, гасла: "Андреєв - геть із Криму!", "Генеральний консул Росії в Криму Андрєєв – провокатор" та інші.

Мітингувальники також скандують: "Ганьба!", "Провокатор!".

Ведучий акції, перший заступник меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив про те, що в такий спосіб кримські татари висловлюють протест проти заяв Андреєва про депортацію кримських татар.

При цьому Чубаров наголосив, що кримські татари, навіть незважаючи на провокаційні заяви російського дипломата, не відійдуть від своїх принципів боротьби й від принципу ненасильства.

Будівлю консульства Росії оточила міліція.

Як відомо, генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що кіно про депортацію кримськотатарського народу Сталіним у 1944 році "спотворює історію Великої вітчизняної війни".

Андрєєв фактично виправдав депортацію, у сталінському стилі звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ

Перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров закликав владу України заявити про небажаність перебування Андрєєва на території України, назвавши висловлювання консула "фашиствуючими".

МЗС України висловило сподівання, що МЗС Росії та російська влада дадуть належну оцінку висловлюванням Андрєєва.

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братні народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.