Кримські татари пікетують генконсульство провокатора Андрєєва

Кримські татари за закликом меджлісу кримськотатарського народу проводять пікет біля будівлі Генконсульства Росії в Сімферополі.

Вони вимагають видворити з України генконсула Владіміра Андрєєва, який в інтерв'ю місцевому телеканалу виправдав депортацію кримських татар, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

В акції беруть участь близько 300 кримських татар, вони тримають численні кримськотатарські прапори, а також національний прапор України, гасла: "Андреєв - геть із Криму!", "Генеральний консул Росії в Криму Андрєєв – провокатор" та інші.

Мітингувальники також скандують: "Ганьба!", "Провокатор!".

Ведучий акції, перший заступник меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив про те, що в такий спосіб кримські татари висловлюють протест проти заяв Андреєва про депортацію кримських татар.

При цьому Чубаров наголосив, що кримські татари, навіть незважаючи на провокаційні заяви російського дипломата, не відійдуть від своїх принципів боротьби й від принципу ненасильства.

Будівлю консульства Росії оточила міліція.

Як відомо, генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що кіно про депортацію кримськотатарського народу Сталіним у 1944 році "спотворює історію Великої вітчизняної війни".

Андрєєв фактично виправдав депортацію, у сталінському стилі звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ

Перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров закликав владу України заявити про небажаність перебування Андрєєва на території України, назвавши висловлювання консула "фашиствуючими".

МЗС України висловило сподівання, що МЗС Росії та російська влада дадуть належну оцінку висловлюванням Андрєєва.

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братні народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.