МЗС Росії визнало, що генконсул РФ у Криму наговорив зайвого

У Міністерстві закордонних справ Росії визнали, що генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв припустився некоректних формулювань стосовно кримських татар.

Про це йдеться в коментарі департаменту інформації та друку МЗС РФ, що надійшов у "Інтерфакс".

"Розуміємо реакцію на деякі, скажімо прямо, некоректні формулювання, використані російським представником без належного урахування чутливого питання, що потребує у будь-якій ситуації виключно зваженого підходу", - сказано в пояснені.

Як наголошується в коментарі російського МЗС, "в роки війни проти фашистських загарбників за свободу вітчизни, за незалежність батьківщини пліч-о-пліч билися представники всіх народів Радянського Союзу".

"Імена героїв залишаються в нашій пам'яті, їх вшановують благородні нащадки. Серед таких героїв були й доблесні сини кримськотатарського народу, що в одній шерезі з представниками інших національностей кували нашу спільну перемогу", - йдеться в документі.

Як відомо, генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що кіно про депортацію кримськотатарського народу Сталіним у 1944 році "спотворює історію Великої вітчизняної війни".

Андрєєв фактично виправдав депортацію, у сталінському стилі звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ

Перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров закликав владу України заявити про небажаність перебування Андрєєва на території України, назвавши висловлювання консула "фашиствуючими".

МЗС України висловило сподівання, що МЗС Росії та російська влада дадуть належну оцінку висловлюванням Андрєєва.

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братні народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.