Консул РФ, який образив кримських татар, уже не працює. Він ображений на Росію

Генконсул Росії в Сімферополі Володимир Андрєєв заявляє, що не згоден із заявою МЗС Росії з приводу його висловлювань про кримських татар і залишає свій пост.

"Я залишаюся при своїй думці і кожному слові своєї думки. А заяву МЗС розцінюю як безпорадну, дурну і безпринципну, таку що ганьбить МЗС Росії", - заявив він агенції "Інтерфакс-Україна".

"Вони виправдовуються за те, що я не говорив і, навпаки, не підтримують мене в тих позиціях, від яких відступати ніяк не можна. І взагалі за такі заяви треба карати всіх, хто їх пише, і хто дозволяє їх публікувати", - сказав він.

На питання про те, чи не є його позиція загрозою для його подальшої дипломатичної кар'єри, Андрєєв зазначив: "Природно, я ставлю себе в положення, в якому продовжувати мою роботу тут не представляється можливим. Я йду".

"Час (звільнення) визначить моє керівництво, звичайно. І тут стоять чисто практичні завдання - здачі і передачі справ наступного керівнику консульської установи. Але принципове рішення прийнято. Це моє рішення. Я, безумовно, залишаюся при своїй думці", - уточнив генконсул.

Він уточнив, що час його звільнення із посади - від тижня до двох: "Рішення прийнято. Решта залежить від багатьох чинників".

Як відомо, генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що кіно про депортацію кримськотатарського народу Сталіним у 1944 році "спотворює історію Великої вітчизняної війни".

Андрєєв фактично виправдав депортацію, у сталінському стилі звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ.

Перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров закликав владу України заявити про небажаність перебування Андрєєва на території України, назвавши висловлювання консула "фашиствуючими".

МЗС України висловило сподівання, що МЗС Росії та російська влада дадуть належну оцінку висловлюванням Андрєєва. У МЗС Росії визнали, що генконсул припустився некоректних формулювань стосовно кримських татар, які "в одній шерезі з представниками інших національностей кували нашу спільну перемогу" над нацизмом.

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братні народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.