Спецпроект

Хокейний "Донбас" здав форму в музей. ФОТО

У Донецькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка "Спортивна Донеччина", на якій, зокрема, представлений стенд з експонатами, наданими ХК "Донбас" і Федерацією хокею Донецької області.

Про це пише zadonbass.org.

В урочистому відкритті виставки взяли участь срібна призерка Олімпійських ігор в Пекіні, бігунка Ірина Лещинська, бронзовий призер московської Олімпіади зі стрибків у довжину Підлужний та багаторазовий чемпіон та призер Паралімпійських ігор з плавання, Герой України, Віктор Смирнов.

Всього на виставці донеччани та гості міста можуть побачити понад 300 експонатів, які розповідають про історію спорту на Донеччині від Юзівського спортивного товариства до наших днів.

"Унікальність виставки полягає, мабуть, у тому, що тут багато експонатів представлені вперше, наприклад, картки Юзівського спортивного товариства 1911 - це бігові картки, представлені цікаві матеріали Олімпійських чемпіонів", - зазначила завідуюча відділом історії сучасності Донецького обласного краєзнавчого музею Людмила Декурно.

Нові експонати краєзнавчого музею

Хокейний клуб "Донбас" і Федерація хокею Донецької області надали для виставки атрибутику і форму, в якій хокеїсти ХК "Донбас" провели минулий сезон, ігрові светри 2009 і 2011 років, старі зразки ключок, воротарський маску, шайби, програмки, фанатську атрибутику та інше.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.