Спецпроект

У День міста вхід в столичні музеї буде безкоштовним

У період святкування Дня міста на городян і гостей столиці чекає приємний подарунок - 25 і 26 травня вхід до низки музеїв комунальної власності зроблять безкоштовним.

Про це пише delfi.ua.

Так, в суботу, 25 травня, всі бажаючі зможуть безкоштовно відвідати Національний музей українського народного декоративного мистецтва, музей "Київська фортеця", Музей-майстерню І.П.Кавалерідзе і Музей гетьманства.

26 травня Дні відкритих дверей пройдуть у таких музеях:

- Філія Музею історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7):

- Історико-меморіальний музей М. Грушевського (вул. Паньківська, 9);

- Музей культурної спадщини (вул. Московська, 40-Б);

- Літературно-меморіальний музей М. Булгакова (Андріївський узвіз, 13) та філії;

- Київський музей О. С. Пушкіна (вул. Кудрявська, 9);

- Музей Шолом-Алейхема (вул. В. Васильківська, 5-А);

- Музей Партизанської слави (вул. Славгородська, територія "Парку партизанської слави");

- Музей шістдесятництва (вул. О. Гончара, 33-А).

Крім того, у святкові дні безкоштовний вхід буде діяти в музеях:

- Київський національний музей російського мистецтва (вул. Терещенківська, 9)
і його філія - ​​Дитяча картинна галерея (вул. Шовковична, 17/2);

- Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (вул. Терещенківська, 15-17),

- Музей відомих діячів української культури Л. Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського, М. Старицького (вул. Саксаганського, 97);

- Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" (вул. Лаврська, 19);

- Музей книги і кнігодруку (вул. Лаврська, 9);

- Київський літературно-меморіальний музей М. Рильського (вул. М. Рильського, 7);

- Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини (вул. Терещенківська, 5, кв. 1-3);

- Музей театрального музичного та кіномистецтва України (вул. І. Мазепи, 1, корп. 24/26) і його відділення - Київський літературно-меморіальний будинок-музей М. Заньковецької (вул. Червоноармійська, 121).

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.