Спецпроект

У День міста вхід в столичні музеї буде безкоштовним

У період святкування Дня міста на городян і гостей столиці чекає приємний подарунок - 25 і 26 травня вхід до низки музеїв комунальної власності зроблять безкоштовним.

Про це пише delfi.ua.

Так, в суботу, 25 травня, всі бажаючі зможуть безкоштовно відвідати Національний музей українського народного декоративного мистецтва, музей "Київська фортеця", Музей-майстерню І.П.Кавалерідзе і Музей гетьманства.

26 травня Дні відкритих дверей пройдуть у таких музеях:

- Філія Музею історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7):

- Історико-меморіальний музей М. Грушевського (вул. Паньківська, 9);

- Музей культурної спадщини (вул. Московська, 40-Б);

- Літературно-меморіальний музей М. Булгакова (Андріївський узвіз, 13) та філії;

- Київський музей О. С. Пушкіна (вул. Кудрявська, 9);

- Музей Шолом-Алейхема (вул. В. Васильківська, 5-А);

- Музей Партизанської слави (вул. Славгородська, територія "Парку партизанської слави");

- Музей шістдесятництва (вул. О. Гончара, 33-А).

Крім того, у святкові дні безкоштовний вхід буде діяти в музеях:

- Київський національний музей російського мистецтва (вул. Терещенківська, 9)
і його філія - ​​Дитяча картинна галерея (вул. Шовковична, 17/2);

- Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (вул. Терещенківська, 15-17),

- Музей відомих діячів української культури Л. Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського, М. Старицького (вул. Саксаганського, 97);

- Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" (вул. Лаврська, 19);

- Музей книги і кнігодруку (вул. Лаврська, 9);

- Київський літературно-меморіальний музей М. Рильського (вул. М. Рильського, 7);

- Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини (вул. Терещенківська, 5, кв. 1-3);

- Музей театрального музичного та кіномистецтва України (вул. І. Мазепи, 1, корп. 24/26) і його відділення - Київський літературно-меморіальний будинок-музей М. Заньковецької (вул. Червоноармійська, 121).

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.