Спецпроект

Музей Шевченка: політики розповсюджують недостовірну інформацію

Слова народного депутата України Володимира Яворівського про те, що Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка у Києві знаходиться в жалюгідному стані, а його працівникам кілька місяців не виплачують заробітну плату, не відповідають дійсності.

Про це ІП повідомили у Музеї Шевченка.

"Керівництво музею повідомляє, що, як і в усіх музеїв України, у Національного Музею Тараса Шевченка є проблеми, - підкреслюють на сайті музею. - Але саме зараз, напередодні відзначення 200-річного ювілею з дня народження Тараса Шевченка, є надія, що чимало цих проблем буде вирішено".

За словами музейників, про майбутнє вирішення проблем "свідчать Указ Президента України № 257/2012 від 11.04.2012 р., Постанова Кабінету Міністрів України № 250 від 10.04.2013 р. та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 309-р від 20.05.2013 р. про виділення необхідних коштів на проведення ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Тараса Шевченка та його філіях".

Керівництво музею наголошує, що інформація, поширена веб-ресурсом партії "Батьківщина" і нардепом Володимиром Яворівським, що співробітники музею кілька місяців не отримують заробітну платню, абсолютно не відповідає дійсності.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.