Спецпроект

Курченко пообіцяв відкрити музей "Металіста"

Президент ФК "Металіст" (Харків) Сергій Курченко обіцяє відкрити в цьому році музей клубу.

Про це пише interfax.com.ua.

"Для того щоб молоде покоління харків'ян-любителів футболу не забувало своїх героїв, цього року ми відкриємо музей "Металіста", де кожен зможе познайомитися з історією клубу, особистостями, які створювали цю історію, і досягненнями "Металіста", - цитує С.Курченко прес-служба клубу у вівторок.

С. Курченко - Президент ФК "Металіст"

У своєму зверненні до ветеранів і вболівальників "Металіста" з нагоди 25-річчя перемоги команди в Кубку СРСР С.Курченко відзначив також, що клуб не має наміру зупинятися на "сріблі" у Чемпіонаті України і зробить все, щоб перевершити досягнення попередників.

Як відомо, у серпні 2004 р. у Харкові з ініціативи обласної організації Федерації футболу України було відкрито музей слави харківського футболу. Експонати, представлені в музеї, ілюстрували історію харківського футболу з 1908 р., з моменту створення першого футбольного поля і першої футбольної команди англійцями та бельгійцями на заводі "Гельферіх-Саде" (зараз "Серп і молот"), до самої значимої перемоги "Металіста "- в кубку СРСР в травні 1988-го року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.