Спецпроект

У Москві на будинку Брежнєва відновлять меморіальну дошку

Московська влада хоче відновити меморіальну дошку, присвячену Леоніду Брежнєву, на будівлі будинку, де жив генеральний секретар ЦК КПРС.

Для реалізації ініціативи будуть використані лише позабюджетні кошти, повідомляє gdeetotdom.ru.

Члени комісії з увічнення пам'яті видатних подій та діячів вітчизняної історії дали згоду на відновлення меморіальної дошки Брежнєву. Одним з авторів ініціативи став депутат російської Державної думи Алєксандр Хінштейн.

Стара меморіальна дошка, встановлена ​​на об'єкті житлової нерухомості в Москві  по Кутузовському проспекту, 26, була створена радянським скульптором Олександром Рукавишніковим. В цьому будинку Брежнєв прожив 30 років, з 1952 року аж до смерті в 1982 році.

Після розпаду СРСР дошку демонтували, і вона стала експонатом у музеї Берлінської стіни в столиці об'єднаної Німеччини. Якраз із цього музейного експоната і буде зроблена копія.

За даними опитування Левада-Центру, більшість росіян вважають Брежнєва найкращим правителем ХХ століття.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.