Спецпроект

В Осло побудують новий музей Мунка

В Осло буде побудований новий музей Едварда Мунка, який вмістить найбільше зібрання норвезького експресіоніста.

Про це пише lenta.ru.

Будівлю під назвою "Проект Лямбда" розробки іспанської студії Herreros Arquitectos буде споруджено на березі Осло-фіорду неподалік від відкритої в 2008 році будівлі опери Operahuset. Так само, як і театр, музей буде поміщений в футуристичну будівлю зі скла і бетону.

Уряд Норвегії обіцяв виділити гроші на будівництво "Проекту Лямбда", яке обійдеться місту в 1,6 мільярда крон (278 мільйонів доларів США). Будівельні роботи обіцяють закінчити до 2018 року.

Рішення про будівництво було винесено радою норвезької столиці після кількох років суперечок. Незважаючи на те, що "Проект Лямбда" виграв у конкурсі ще в 2009 році, міські парламентарі довго не могли досягти консенсусу з вартості та місцерозташуванням будівлі. Також регулярно піднімалося питання про доцільність і необхідність будівництва нового музею. Представники соціалістів погодилися затвердити проект в обмін на обіцянку поліпшити і облагородити район Тойєн, де стоїть старий музей Едварда Мунка.

Нинішній музей був споруджений після закінчення Другої світової війни на прибуток, отриманий міськими кінотеатрами. Будівля, яку було побудовано за невелику суму в непрестижному районі Осло Тойєн, і на думку експертів, не підходить для розміщення, зібрання картин художника, яке належить жителям Осло .

Експресіоніст Едвард Мунк - один з найбільш відомих художників Норвегії. Після його смерті в 1944 році у володіння Осло відійшли 1,1 тисячі картин, 3 тисячі малюнків і 18 тисяч гравюр його роботи. У 2013 році Норвегія відзначає 150-річчя з дня народження експресіоніста. Однак на думку деяких представників художньої спільноти Норвегії, країна та її столиця виявилися не готові до ювілею.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.