Онук Сталіна захищає честь діда від російського політика

Онук Йосипа Сталіна Євґєній Джуґашвілі попросив поліцію порушити кримінальну справу про наклеп стосовно політика Лєоніда Гозмана - за відомості, поширені ним в ефірі програми "Поєдинок" телеканалу "Росія 1".

Відповідну заяву було подано в один з відділів поліції Москви, повідомляють "Вести" із посиланням на "Інтерфакс".

"У випуску від 16 травня телевізійної програми "Поєдинок" громадянином Гозманом були публічно поширені завідомо неправдиві відомості, що порочать честь і гідність Й.В. Сталіна", - йдеться в заяві в поліцію онука радянського вождя.

Джуґашвілі зазначає, що Гозман, зокрема, заявив про причетність Йосипа Сталіна до організації вбивства військовослужбовцями НКВД СРСР у лютому 1944 року "від 200 до 600 осіб шляхом їхнього спалення живцем і розстрілу з кулеметів у стайні аулу Хайбах в Чечні".

Онук Сталіна вважає ці відомості завідомо неправдивими. "Дана неправдива інформація раніше вже перевірялася слідчими органами, і їй була дана відповідна правова оцінка", - зазначає у заяві Євґєній Джуґашвілі.

Хайбах - незаселений аул в гірській Чечні, в 1944 році звідти були вислані місцеві жителі. У радянській пресі в 1990 році з'явилися повідомлення, що людей під час війни розстріляли, щоб не вивозити їх за межі республіки.

Як відомо, восени 2010 року Євгеній Джуґашвілі подав позов, у якому просив стягнути з депутатів РФ, які визнали, що Катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна, 100 млн рублів у якості компенсації.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.