Онук Сталіна захищає честь діда від російського політика

Онук Йосипа Сталіна Євґєній Джуґашвілі попросив поліцію порушити кримінальну справу про наклеп стосовно політика Лєоніда Гозмана - за відомості, поширені ним в ефірі програми "Поєдинок" телеканалу "Росія 1".

Відповідну заяву було подано в один з відділів поліції Москви, повідомляють "Вести" із посиланням на "Інтерфакс".

"У випуску від 16 травня телевізійної програми "Поєдинок" громадянином Гозманом були публічно поширені завідомо неправдиві відомості, що порочать честь і гідність Й.В. Сталіна", - йдеться в заяві в поліцію онука радянського вождя.

Джуґашвілі зазначає, що Гозман, зокрема, заявив про причетність Йосипа Сталіна до організації вбивства військовослужбовцями НКВД СРСР у лютому 1944 року "від 200 до 600 осіб шляхом їхнього спалення живцем і розстрілу з кулеметів у стайні аулу Хайбах в Чечні".

Онук Сталіна вважає ці відомості завідомо неправдивими. "Дана неправдива інформація раніше вже перевірялася слідчими органами, і їй була дана відповідна правова оцінка", - зазначає у заяві Євґєній Джуґашвілі.

Хайбах - незаселений аул в гірській Чечні, в 1944 році звідти були вислані місцеві жителі. У радянській пресі в 1990 році з'явилися повідомлення, що людей під час війни розстріляли, щоб не вивозити їх за межі республіки.

Як відомо, восени 2010 року Євгеній Джуґашвілі подав позов, у якому просив стягнути з депутатів РФ, які визнали, що Катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна, 100 млн рублів у якості компенсації.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.