Спецпроект

Архітектори-науковці підтримали реставрацію Арсеналу

Архітектори-науковці під час V Міжнародної конференції "Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій" дали добро на реставрацію львівського міського Арсеналу.

Про це повідомляє zik.ua.

Науковці прийняли Резолюцію, яка має особливу цінність для львівського медіа-простору, оскільки ,тема реставрації міського Арсеналу  викликає контраверсійні суперечки.

Відповідно до резолюції, архітектори-науковці вважають, що форма поєднання музейної функції з іншими функціями, з метою урізноманітнення культурно-освітнього комплексу музею, які дозволяють зберігати, реставрувати та відновлювати експонати та самі пам’яткові будівлі й інтер’єри, розширювати їх експозиційні можливості є перспективною та доцільною, при умові, що поєднання таких функцій не приводить до порушення автентичної субстанції пам’ятки.

"Ресторан і музей не суперечать один одному. Елемент відпочинку тільки на користь музеєві. Це сьогодні загальноприйнята практика як у США, так і в Європі", – сказав професор Морегедського державного університету (США) Адріан Мандзій.

Науковці позитивно відзначили плани збільшення виставкових площ для нових експозицій музею, що дозволить збільшити вагу музейних експонатів в інтер’єрі та знівелювати до мінімуму його ресторанний образ, що без сумніву буде позитивним явищем.

У Резолюції учасники конференції також підтверджують, що створення інтерактивного музейно-виставкового рестораторського комплексу, (інтерактивного музею-ресторану та інтерактивного музею-виставки) супроводжувалося необхідними комплексними науковими дослідженнями, в тому числі археологічними розкриттями, виконаними на основі реставраційного завдання, розробленого ДП "Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут "Укрзахідпроектреставрація". При проведенні реконструкції не було порушено автентичної архітектурної субстанції пам’ятки. Застереження в архітекторів-науковців викликали лише виконані при адаптаційних роботах вентиляційні короби в інтер’єрі (виконані без втручання в автентичні конструкції пам’ятки) та дерев’яна тимчасова конструкція зовні західного фасаду в рамках влаштування сезонного літнього майданчика.

Також у Резолюції науковці вказують на актуальність і доцільність проекту відтворення вежі Поворозників та вежі Шевської, не тільки з функціонального погляду, а й з погляду перспективи розвитку, відновлення та збереження самої пам’ятки. Разом з тим архітектурно-реставраційні вирішення відтворюваних елементів комплексу вони рекомендують додатково обговорити у колі спеціалістів з історії архітектури, пам’яткоохоронців та реставраторів, оскільки останні дослідження укріплень львівського середмістя дозволяють по-новому поглянути на архітектуру цих унікальних об’єктів. На прес-конференції професор, завідувач кафедрою реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ "Львівська політехніка" Микола Бевз запропонував на базі Львівського історичного музею створити центр для дослідження архітектурних пам’яток, який зможе вносити свої пропозиції, архітектурні рішення в процесі реставрації Міського арсеналу. І таким чином започаткувати творчу співпрацю між академічною та прикладною установами.

Не менш важливим пунктом Резолюції є висновок про те, що реставраційно-ремонтні роботи, які на сьогодні вже виконані для реалізації даного проекту, проведені з врахуванням існуючих вимог і особливостей ведення реставраційних робіт на об’єктах-пам’ятках національного значення та у відповідності із чинними нормами. Важливим тут є застосування матеріалів за зразком історичних та відповідної системи мурування і систем перев’язки.

Таким чином, у Резолюції Міжнародної конференції науковці-архітектори позитивно оцінили концепцію розвитку та особливості реалізації проекту реставрації і пристосування приміщень підвального поверху та вежі Поворозників Міського Арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс, що відповідають світовій практиці реставрації та пристосування архітектурних пам’яток.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.