Спецпроект

У Севастополі запрацював перший в Україні музей холодних солодощів

У Севастополі з'явився унікальний туристичний і гастрономічний об'єкт - Музей морозива. Він розташовується на території дитячого містечка "Лукомор'я".

Про це пише delfi.ua.

Запланували відкриття музею ще в січні. Це перший подібний музей на території України і другий у світі. Перший музей морозива з'явився в 2012 році в італійському місті Анцола-дель-Емілія.

Особливість севастопольського музею в тому, що тут можна не тільки поласувати різними видами морозива з усього світу (більше 40 сортів), а й познайомитися з історією виробництва, а також безпосередньо поспостерігати за процесом його приготування.

В експозиції закладу представлено безліч технологічних експонатів, за допомогою яких виготовляли і зберігали морозиво. Зокрема, тут можна побачити унікальні макети перших машин для виробництва морозива, перші холодильники для холодних солодощів, різні креманки і прилади для подачі морозива.

Родзинкою експозиції є старовинний велосипед початку XX століття, на якому раніше возили морозиво в Європі.

У літній період музей працюватиме щодня, з 10:00 до 21:00. Вартість дорослого квитка складає 30 грн, дитячого - 25 грн.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.