Спецпроект

У Франції увіковічать городян, які рятували євреїв

В містечку Шамбон-сюр-Ліньон, розташованому в 80 км від Ліона, відкриється Музей пам'яті на честь жителів міста, які рятували євреїв у роки нацистської окупації.

Про це пише jn.com.ua.

За даними єрусалимського Меморіалу Голокосту "Яд ва-Шем", група з 35 чоловік, очолювана пастором Андре Тромом, врятувала понад 5000 євреїв від депортації у нацистські табори смерті. Всі вони були визнані Праведниками народів світу.

Сміливий священнослужитель і його дружина Магда ховали у себе вдома і в церкві десятки єврейських біженців, і за допомогою інших сподвижників переправляли євреїв у нейтральну Швейцарію.

У Музеї пам'яті зібрані документи і фотографії, присвячені безстрашним жителям міста.

Андре Трома заарештувала пронацистська влада Віші, але під тиском громадськості його відпустили.

"Я не знаю, хто з них єврей, - сказав пастор поліцейським слідчим. - До мене приходять люди, які потребують допомоги, і я їм допомагаю як можу".

Двоюрідний брат Андре Трома Даніель загинув у Бухенвальді, куди був відправлений за порятунок єврейських дітей.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.