Помер останній носій лівської мови - однієї з мов Латвії

У неділю у віці 103 років померла мешканка Латвії Грізелда Крістінь, яка була останнім носієм лівської мови.

Про це повідомляє Delfi із посиланням на портал Livones.net.

Крістінь (1910-2013) є представницею лівського роду Бертхолдсів, який залишався хранителем живої лівської мови.

У 1944 році Крістінь вирушила в еміграцію і більшу частину життя провела в Канаді. Вона брала участь у складанні підручника лівської мови Līvõ kēļ.

Ліви - угро-фінський народ, який у давнину заселяв територію сучасної Латвії до приходу балтійських народів. Найближча споріднена до лівської мови - естонська.

Лівський національний гімн "Моя вітчизно". Ось як звучить мова

У період з 2004 по 2009 рік померли майже всі жителі Латвії, для яких лівська була рідною. При цьому в країні залишається близько 15 нащадків лівів, які вільно володіють цією мовою.

Дивіться також інші матеріали за темою "Мова"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.