Спецпроект

В Гостиному дворі пропонують відкрити музей Сагайдачного

Голова парламентського підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини, народний депутат України, Олександр Бригинець, пропонує створити Музей гетьмана України Петра Сагайдачного у приміщенні Гостинного двору в Києві.

Про це пише unian.net.

Відповідний проект постанови № 2174а про святкування 400-річчя гетьманства Сагайдачного Бригинець зареєстрував у Верховній Раді України.

"400-річчя гетьманства Сагайдачного - це велика подія, як і постать гетьмана, якому потрібно віддати належне. Безумовно, поруч з пам'ятником Сагайдачному, який встановлений на Контрактовій площі в Києві, має з'явитися і музей, присвяченій цьому видатному українцю. Кращого місця ніж Гостинний двір (звичайно не весь, а якась його частина), важко підшукати ", - вважає Бригинець.

На переконання депутата, постанова дозволить не тільки віддати належне Сагайдачному, але і допомогти врятувати Гостинний двір від перетворення його на торговельний центр. "Ніяких причин не створити в Гостиному дворі цей музей немає. Адже з юридичної точки зору, його приміщення є досі державним. Тому, якщо ВР проголосує за цю постанову, нічого не заважатиме передати частину Гостиного двору під музей. Упевнений, що київська громада підтримає цю ідею ", - переконаний Бригинець. 

Гетьман Петро Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) - один з найбільш славних і талановитих козацьких вождів і полководців, який з однаковим успіхом діяв і на полі бою, і в галузі дипломатії. Під час свого гетьманства Сагайдачний провів реформу війська на Січі, основною суттю якої було підвищення організації, дисципліни і боєздатності козацького війська. Він перетворив партизанські загони козаків у регулярне військо, усунув з їхнього життя елементи розбійної вольниці, навів сувору дисципліну. Помер гетьман України Сагайдачний 10 квітня 1622 і похований у Києво-Братському монастирі. Майже все своє майно й маєтки він заповів Київській та Львівській братським школам.

Свого часу Київрада відмовилась включити до порядку денного засідання 20 грудня 2012 року проект рішення про скасування рішення про передачу ПАТ "Укрреставрація" земельної ділянки на Контрактовій площі для реконструкції будівлі Гостинного двору у торговельний центр.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.