Спецпроект

У Берліні відкрився Музей архітектурного малюнку

Перша виставка в новому Музеї архітектурного малюнка присвячена італійському архітекторові 18-го століття Піранезі. Виставлятися будуть і малюнки з колекції Чобана.

Про це пише dw.de.

Відомий архітектор Сергій Чобан, що працює як у Німеччині, так і в Росії, відкрив у Берліні свій Музей архітектурного малюнка (Museum für Architekturzeichnung).

У цьому музеї будуть виставлятися не тільки роботи з колекції Фонду Сергія Чобана, що користується міжнародною популярністю, а й експонати провідних у світі культурних інститутів, говориться в прес-релізі на сайті Tchoban Foundation - Museum für Architekturzeichnung.

Перша виставка в новому музеї під назвою "Пестум Піранезі: Нове відкриття малюнка" (Piranesis Paestum: Neuentdeckung der Meisterzeichnung) почала роботу у вівторок, 4 червня. У ній представлені архітектурні малюнки Джованні Баттіста Піранезі, італійського архітектора і графіка другої половини 18-го століття, з колекції Музею Джона Соуна в Лондоні.

Будівлю Музею архітектурного малюнка було побудовано за проектом архітектурної майстерні SPEECH архітекторів Сергія Чобана та Сергія Кузнецова. Вона являє собою три бетонних куба, покладених один на одного, ніби ящики для зберігання ескізів. Про призначення музею свідчать і рельєфи на стінках кубів, виконані у вигляді відбитків архітектурних малюнків.

Сергій Чобан народився в 1962 році в Ленінграді, закінчив ленінградську Академію мистецтв. З 1992 року працює в Німеччині. У 2006 році заснував спільно з Сергієм Кузнєцовим архітектурну майстерню SPEECH Чобан & Кузнєцов у Москві.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.