АНОНС: Міжнародний науковий семінар "Хронологія радянської культури"

У Ніжині (Чернігівська область) відбудеться міжнародний науковий семінар "Хронологія радянської культури: константи й трансформації" із серії "Studia Sоvietica".

Організатори заходу: НАН України, Міносвіти, Інститут літератури ім. Шевченка, Ніжинський державний університет ім. Гоголя.

Час і місце: 1-4 липня 2013 року. Ніжин, вул. Кропив'янського, 2.

ПРОГРАМА:

1 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

Доповіді Миколи Жулинського і Олександра Бойка.

ДРУГА СЕКЦІЯ

11.40 – 12.00 - Конформизм как поведенческая стратегия советского художника: генезис и трансформации
Татьяна Круглова (Россия)

12.00 – 12.20 - Культурные контексты соцреализма и эффект "второго авангарда"
Наталья Полтавцева (Россия)

12.20 – 12.40 - Конвенційно-опозиційне відношення радянської сміхової культури та ідеології
Марина Столяр (Україна)

ТРЕТЯ СЕКЦІЯ

15.30 – 15.50 - Участие белорусской национальной интеллигенции в "Красном Ренессансе"
Алена Маркова (Чехия)

15.50 – 16.10 - Модний Блакитний (перший культ письменника в українській літературі радянського часу)
Олеся Омельчук (Україна)

16.10 – 16.30 - Советский журнал для детей: проблема трансформации идеологических приоритетов
Мария Литовская (Россия)

16.30 – 16.45 - Святкування річниць Жовтневої революції в 1918-1929-х рр.
Оксана Клименко (Україна)

Художня рецепція Жовтня (на матеріалі збірки "Революційна поезія Жовтня")
Марина Довіна (Україна)

2 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

10.00 – 10.20 – Ландшафти пам’яті в мілітарному дискурсі совєтського мистецтва
Ірина Захарчук (Україна)

10.20 – 10.40 – Конструирование "народности" советской культуры: пути развития палехской лаковой миниатюры (на материале совещания Всекохудожника 1933 г.)
Людмила Кривцова (Россия)

10.40 – 11.00 – Вузовская интеллигенция и власть в годы Большого террора 1937-38 гг.
Ирина Шилова, Павел Васёв (Россия)

11.00 – 11.20 – Музыкальная интонация имени "Сталин" в произведениях Прокофьева
Екатерина Войцицкая (Україна)

11.20 – 11.40 – "Большой террор" в восприятии современников и представлениях потомков
Светлана Быкова (Россия)

ДРУГА СЕКЦІЯ

16.00 – 16.20 – Советское – просоветское болгарское: литературно-политический проект оттепели в Народной республики Болгарии
Пламен Дойнов (Болгария)

16.20 – 16.40 – Метафоры свободы в фильмах Литовской киностудии по сценариям Ицхокаса Мераса
Лорета Мачанскайте (Литва)

16.40 – 17.00 – Поэтика абсурда в советской драматурги Казиса Саи
Гинта Чингаите-Кизнене (Литва)

17.00 – 17.20 – Драматургія Я. Мамонтова 30-х рр. ХХ ст.: між авангардною драмою і соцреалізмом
Наталія Малютіна (Україна)

3 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

10.00 – 10.20 – Поетична творчість Івана Гнатюка: нерадянське в радянській українській літературі 1960-1980-х років
Надія Колошук (Україна)

10.20 – 10.40 – До питання про дезінтеграцію соцреалізму: межі й причини
Наталія Ксьондзик (Україна)

10.40 – 11.00 – Феномен "полочного" кино. Антисоветское как советское
Лилия Немченко (Россия)

11.00 – 11.20 – В. Славкин "Взрослая дочь молодого человека": деструкция советского в контексте проблемы поколений
Лариса Кислова (Россия)

ДРУГА СЕКЦІЯ

15.00 – 15.20 – Довге прощання з соцреалізмом: 1958. 1989. 2005
Ярослав Поліщук (Україна)

15.20 – 15.40 – Современный псевдо-поп-постсоветский общепит в Украине: системно-семиотический анализ
Михаил Тимофеев (Россия)

15.40 – 16.00 – Иркутск ХХІ века: советское в пространстве постсоветского города
Светлана Булатова (Россия)

16.00 – 16.20 – Музеєфікація комунізму в посткомуністичному просторі (досвід України та Росії)
Валентина Хархун (Україна)

Дивіться також інші матеріали за темою "Конференції"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.