Спецпроект

АНОНС: Телевізійна "ІстПравда" - про Волинь і перший український теракт

11 червня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" йтиметься про позицію українських і польських істориків у справі болючої сторінки взаємин двох націй - про трагедію на Волині у 1943 році.

Також у програмі - про перший в українській історії теракт.

- на чому ґрунтуються переконання поляків, що це був класичний геноцид проти польської етнічної групи?

- чому вітчизняні історики вважають, що криваву різанину на Волині у 1943 р. спровокували поляки, які масово знищували українців на Холмщині?

- чи можна вважати масштабну антипольську акцію на Волині спонтанною, чи все ж таки це був добре спланований виступ підрозділів УПА?

- скільки ще часу взаємні образи представників двох сусідніх слов'янських націй шкодитимуть формуванню цивілізованих українсько-польських взаємин, як личить європейським державам у III тисячолітті? 

Іншою головною темою програми "Історична Правда" 11 червня буде розмова про перший в історії Галичини терористичний акт - вбивство у Львові студентом Мирославом Січинським намісника Австро-Угорського Цісаря графа Анджея Потоцького.

- чому це вбивство спровокувало появу цілого "культу Січинського" серед українців, що, зокрема, призвело до популяризації імені Мирослав?

- скільки правди у тому, що після ув'язнення Січинського поліція "закривала очі" на інформацію про організацію його втечі з в'язниці?

- як тогочасна влада намагалася нівелювати наслідки цього теракту, щоби не допустити ескалації напруги у стосунках українців з поляками?

- скільки користі терорист Січинський приніс Радянському Союзу у статусі громадянина США?

- чи комфортно голові Львівської обласної державної адміністрації працювати у кабінеті, де 105 років тому розстріляли повноважного представника центральної влади?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.