Спецпроект

Виставку-дослідження несмаку відкрили у Гамбурзі. ФОТО

У Гамбурзькому музеї мистецтва і ремесел відкрили виставку "Підступні речі: Енциклопедія несмаку", яка раніше експонувалася в берлінському Музеї речей.

Про це пише prostir.museum.

В основі проекту лежить класифікація німецького історика мистецтва Густава Пацаурека. У 1909 році, будучи директором штутгартского Музею прикладних мистецтв, він відкрив "Відділ помилок смаку", в якому представив власне зібрання злочинів проти гарного смаку, що складалося з 900 експонатів.

Майже 60 з них увійшли до нинішьої виставки, яку куратори доповнили сучасними предметами, ускладнивши і розширивши класифікацію Пацаурека.

Так, наприклад, тарілка початку століття із зображенням маршала Гінденбурга і настільний годинник з фігурками козлів потрапляють у рубрику "Мисливський і патріотичний кітч", а сучасний внесок у колекцію складають настінний годинник з портретом Саддама Хусейна, кеди із зображенням Барака Обами, сільничка у вигляді персонажа картини Мунка "Крик" та інші.

Експонати виставки несмаку

Виставку, яка триватиме до 15 вересня, супроводжує інтерактивний атракціон: кожен прибічник гарного смаку може прийти до музею із подібним "шедевром" і викинути його в символічну урну.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.