З львівської Цитаделі хочуть зробити меморіал жертвам нацистів

Народні депутати від Львівщини пропонують створити меморіальний комплекс "Цитадель", присвячений жертвам Львівського єврейського гетто, концентраційного табору "Шталаг-328" та розстріляним професорам львівських вишів.

Меморіал пропонують встановити на території колишнього концтабору "Шталаг-328" (на Цитаделі). Кошти на це рекомендують передбачити у бюджеті 2014 року, повідомляє Zaxid.net.

Відповідну постанову подали нардепи з Львівщини Олег Канівець, Степан Кубів, Ігор Васюник, Михайло Хміль та Василь Пазиняк. 5 червня проект затвердив комітет ВР з питань культури і духовності, рекомендуючи Раді прийняти його у першому читанні і в цілому.

У проекті передбачено, що МЗС має поповнити архіви України копіями всіх наявних у німецьких архівах документів, що стосуються цих злочинів.

Як відомо, у концтаборі "Шталаг-328", що діяв на території львівської Цитаделі в 1941-1944 роках, було знищено понад 140 тисяч людей.

У липня 2011 року на Вулецьких пагорбах у Львові відкрили пам’ятник професорам, яких розстріляли тут у 1941-му.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.