У Києві - чергова лекція про середньовічну Волинь

Археолог Лариса Іванівна Виногродська проведе лекцію на тему "Укріплення та замки Волині литовського періоду за історико-археологічними даними".

У ході лекції буде розглянуто фортифікаційне мистецтво Рівненського Полісся.

Зокрема, учасники ознайомляться з давньоруськими городищами золотоординського часу, дізнаються як використовувалися ці укріплення і як будувалися нові фортифікаційні споруди в період Великого князівства Литовського й Руського (XIII-XIV ст.).

Під час заходу будуть також показані фото з археологічних досліджень замків та городищ у Луцьку, Любомилі, Холмі, Дрогобичі, Старокостянтинові, а також в селищах Губків, Вижва та ін.

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Лариса Іванівна Виногродська - старший науковий співробітник Відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України; кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської академії.

Дійсний член ІКОМОС (Міжнародної ради по збереженню пам’ятників та визначних пам’яток). Закінчила Київський державний художній інститут (факультет теорії та історії мистецтва).

Дивіться також інші матеріали за темою "Велике князівство Литовське"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.