Спецпроект

У київському планетарії відкривається Музей історії моди

18 червня у київському планетарії відкривається виставка Музей історії моди - це приватна колекція старовинного дамського одягу і аксесуарів.

Про це пише korrespondent.net.

Музей історії моди - це унікальна колекція з майже тисячі предметів, зібрана киянкою Мариною Івановою за 30 років. Дата народження найповажнішого експоната - 1800 рік, повідомили організатори виставки.

На 500 квадратних метрах буде показано майже 80 модних ансамблів, що колись належали європейським світським дамам позаминулого століття: бальні сукні, накидки для відвідування опери, візитні туалети, весільні вбрання, прогулянкові костюми та інше. Всього протягом дня аристократки міняли туалети шість разів. Крім того, до кожного вбрання додавалися аксесуари - сумочки (срібні, вишиті, бісерні), рукавички, туфлі Попелюшкиного розміру (найбільш ходовий розмір взуття у 19-му столітті був 34 і 35), парасольки від сонця, химерні капелюхи і багато іншого, - все це теж можна побачити на виставці.

Виставка цієї колекції проходить у Києві далеко не вперше, однак колекція постійно поповнюється новими раритетами. Так, за словами організаторів, вперше буде продемонстровано 6 стендів з нижньою білизною, яке ховалося під сукнями європейських модниць майже двісті років тому, а сьогодні виставлено для загального огляду - мереживні панталони, бюстгальтер, корсет, нижні спідниці, сорочки, пеньюари ... - всього до 12 предметів одягу.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.