Спецпроект

У київському планетарії відкривається Музей історії моди

18 червня у київському планетарії відкривається виставка Музей історії моди - це приватна колекція старовинного дамського одягу і аксесуарів.

Про це пише korrespondent.net.

Музей історії моди - це унікальна колекція з майже тисячі предметів, зібрана киянкою Мариною Івановою за 30 років. Дата народження найповажнішого експоната - 1800 рік, повідомили організатори виставки.

На 500 квадратних метрах буде показано майже 80 модних ансамблів, що колись належали європейським світським дамам позаминулого століття: бальні сукні, накидки для відвідування опери, візитні туалети, весільні вбрання, прогулянкові костюми та інше. Всього протягом дня аристократки міняли туалети шість разів. Крім того, до кожного вбрання додавалися аксесуари - сумочки (срібні, вишиті, бісерні), рукавички, туфлі Попелюшкиного розміру (найбільш ходовий розмір взуття у 19-му столітті був 34 і 35), парасольки від сонця, химерні капелюхи і багато іншого, - все це теж можна побачити на виставці.

Виставка цієї колекції проходить у Києві далеко не вперше, однак колекція постійно поповнюється новими раритетами. Так, за словами організаторів, вперше буде продемонстровано 6 стендів з нижньою білизною, яке ховалося під сукнями європейських модниць майже двісті років тому, а сьогодні виставлено для загального огляду - мереживні панталони, бюстгальтер, корсет, нижні спідниці, сорочки, пеньюари ... - всього до 12 предметів одягу.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.