АНОНС: телевізійна ІП - про "український фашизм". ВІДЕО

18 червня у черговій телепрограмі ІП ретельно аналізуватиме, чи є у нині чинної влади бодай найменші науково обґрунтовані причини звинувачувати неприхильних до владного курсу українців у намаганні "відродити фашистські тенденції".

Зокрема, у розмові з завідувачем кафедри історії України Українського Католицького Університету Олександром Зайцевим ведучий програми Вахтанг Кіпіані заторкне такі аспекти цієї ідеологічно-політично-історичної проблематики:

- чому українські організації, які у 30-их роках чітко декларували профашистське спрямування, стрімко зійшли на маргінес політичних процесів?

- якими були причини у лідерів Організації Українських Націоналістів виключати з лав ОУН діячів, які позиціонували себе фашистами?

- для чого ідеологи українського націоналістичного підпілля відмежовувалися від ідей німецького гітлерівського нацизму?

- виходячи з яких саме аргументів, видатні представники ОУН ще в середині 40-их років  доводили спорідненість методик діяльності та ідеологічного підґрунтя гітлерівського Третього рейху і сталінського СРСР?

Іншою головною темою випуску "Історичної Правди" стане розмова про маловідому болючу сторінку минувшини нашої держави - примусове виселення десятків тисяч бойків у 1951 р. з їхніх рідних земель у Бескидах у степові райони Донеччини.

- на підставі яких формальних підстав українських бойків примусово перевезли у малопридатні для життя регіони УРСР?

- чому "переселенські квитки", які видали насильно відселеним бойкам, унеможливили повернення українців на рідні землі?

- як уродженці Карпат у середовищі безнаціональної спільноти намагалися зберегти власну етнічну ідентифікацію та звичаї?

- чи є шанси на створення у Львові Музею Бойківської історії, експозиція якого могла б наочно повідати про багатство історії та культури і про трагедію однієї з гілок української нації?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.