Спецпроект

У Кирилівській церкві з'явилася екскурсія про її реставраторів

В музеї "Кирилівська церква" (Київ) запроваджується нова екскурсія, присвячена творчості художників-реставраторів XIX століття, які брали участь у реставрації Кирилівського храму.

Про це повідомляє завідувач відділу музею "Кирилівська церква" (входить до Національного заповідника "Софія Київська") Ольга Корольова.

За її словами, що останні 50 років музей відвідували переважно поціновувачі художника Михайла Врубеля, який розмальовував храм XII сторіччя під час його реставрації у XIX сторіччі. Переважно ці екскурсанти приїздили з-за меж України.

"Цікаво, що прийшовши подивитися на живопис Врубеля, ці туристи відкривали для себе унікальний пам’ятник давньоруської архітектури", - зазначає музейник.

За словами Корольової, зараз інтерес до храму-музею з’явився у киян. Тому до трьох оглядових екскурсій та тематичної екскурсії співробітники музею додали ще одну, присвячену творчості решти художників, які брали участь у реставрації - ідеться про митців Київської школи Миколи Мурашка й Івана Їжакевича.

Дивіться також: "Художники Павлівської лікарні. СЛАЙДИ"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.