Спецпроект

У Кирилівській церкві з'явилася екскурсія про її реставраторів

В музеї "Кирилівська церква" (Київ) запроваджується нова екскурсія, присвячена творчості художників-реставраторів XIX століття, які брали участь у реставрації Кирилівського храму.

Про це повідомляє завідувач відділу музею "Кирилівська церква" (входить до Національного заповідника "Софія Київська") Ольга Корольова.

За її словами, що останні 50 років музей відвідували переважно поціновувачі художника Михайла Врубеля, який розмальовував храм XII сторіччя під час його реставрації у XIX сторіччі. Переважно ці екскурсанти приїздили з-за меж України.

"Цікаво, що прийшовши подивитися на живопис Врубеля, ці туристи відкривали для себе унікальний пам’ятник давньоруської архітектури", - зазначає музейник.

За словами Корольової, зараз інтерес до храму-музею з’явився у киян. Тому до трьох оглядових екскурсій та тематичної екскурсії співробітники музею додали ще одну, присвячену творчості решти художників, які брали участь у реставрації - ідеться про митців Київської школи Миколи Мурашка й Івана Їжакевича.

Дивіться також: "Художники Павлівської лікарні. СЛАЙДИ"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.