Спецпроект

Національний музей Тараса Шевченка відремонтують до 200-річчя Кобзаря

Ремонтно-реставраційні роботи розпочнуться в Національному музеї Тараса Шевченка в рамках підготовки до святкування 200-річного ювілею Кобзаря.

Про це пише ukrinform.ua.

У музеї розповіли, що його приміщення вже давно страждають від надмірної вологості, що виникла в результаті неякісного виконання робіт з облаштування гідроізоляції стін під час останніх ремонтів у 1989 і 2004 роках. Це викликало втрату пояса гіпсово-шерстяної штукатурки по всій довжині фасаду, руйнування ліпного декору на стінах споруди музею і під балконами, порушення режиму зберігання матеріалів у фондосховищах, що знаходяться в підвальних приміщеннях, а також створило умови, неприйнятні для роботи працівників у внутрішніх робочих приміщеннях робочого флігеля.

"Цей рік фактично піде на ремонт, на переобладнання, хоча під час ремонту музей буде функціонувати. Адже саме сьогодні музей повинен постійно трансформуватися, брати на себе функцію культурно-просвітницького центру", - зазначив генеральний директор музею Дмитро Стус.

Для реалізації цього завдання в приміщенні музею буде облаштовано низку спеціальних приміщень: нові експозиційні зали, сучасні фондосховища з обладнанням, яке дозволить зберегти експонати в належному стані, зали для майстер-класів, лекторіїв, презентацій, різноманітних виступів та концертів.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.