Спецпроект

Національний музей Тараса Шевченка відремонтують до 200-річчя Кобзаря

Ремонтно-реставраційні роботи розпочнуться в Національному музеї Тараса Шевченка в рамках підготовки до святкування 200-річного ювілею Кобзаря.

Про це пише ukrinform.ua.

У музеї розповіли, що його приміщення вже давно страждають від надмірної вологості, що виникла в результаті неякісного виконання робіт з облаштування гідроізоляції стін під час останніх ремонтів у 1989 і 2004 роках. Це викликало втрату пояса гіпсово-шерстяної штукатурки по всій довжині фасаду, руйнування ліпного декору на стінах споруди музею і під балконами, порушення режиму зберігання матеріалів у фондосховищах, що знаходяться в підвальних приміщеннях, а також створило умови, неприйнятні для роботи працівників у внутрішніх робочих приміщеннях робочого флігеля.

"Цей рік фактично піде на ремонт, на переобладнання, хоча під час ремонту музей буде функціонувати. Адже саме сьогодні музей повинен постійно трансформуватися, брати на себе функцію культурно-просвітницького центру", - зазначив генеральний директор музею Дмитро Стус.

Для реалізації цього завдання в приміщенні музею буде облаштовано низку спеціальних приміщень: нові експозиційні зали, сучасні фондосховища з обладнанням, яке дозволить зберегти експонати в належному стані, зали для майстер-класів, лекторіїв, презентацій, різноманітних виступів та концертів.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.