В інтернет вивісили архів польського підпілля у Львові 1942-44 років

Команда Електронного архіву визвольного руху оприлюднила фонд документів, які висвітлюють діяльність польських підпільних організацій у Львові під час Другої світової війни.

Усі матеріали оцифровані та викладені у вільному доступі в Інтернеті на сайті Е-архіву.

"Первісно польське підпілля у Львові представляли кілька не пов’язаних між собою організацій, які у 1942 році об’єдналися в єдину підпільну мережу Армії Крайової, яка включала в себе військові загони та цивільну підпільну мережу. Остання складалась із власне підпільної мережі, нелегальних харцерських організації (так званих "Шаре шерегі"), мережі підпільних шкіл та структури підпільної польської державності (нелегальні органи управління, суд та інше)", — розповідає історик Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк.

У фонді представлено 86 документів організацій польської підпільної мережі - зокрема розпорядчі накази, інструкції, інформаційні оголошення, пропагандистські листівки, офіційні документи, а також підбірка підпільної преси тих років.

"Відразу після оцифровування ЦДВР передав електронні копії Генеральному консулу Республіки Польща у Львові. Сьогодні всі вони доступні в Електронному архіві. Це не тільки дозволить нашим польським колегам ознайомитися з ними, але й є важливим кроком задля впровадження принципів відкритого доступу до документів, що становлять взаємний інтерес", — зазначив керівник проекту Андрій Когут.

Колекція містить підбірку підпільних газет "Walka" ("Боротьба"), "Słowo Polskie" ("Польське слово"), а також "Biuletyn Informacyjny Ziemi Czerwieńskiej" ("Інформаційний бюлетень Червенської землі") — офіційного видання Армії Крайової в окрузі "Львів".

"Історики, дослідники чи просто ті, хто цікавиться історією польського підпілля у Львові, зможуть знайти в підбірці накази для підпільної мережі, інструкції та вишкільні матеріали для агентів розвідки, проект відозви з нагоди 25-ї річниці Листопадових боїв у Львові, списки учасників підпілля із вказанням псевдонімів та особистих даних підпільників, звернення керівництва до рядових підпільників, а також картосхеми території Польщі", — розповів координатор проекту Данило Саламін.

Фонд "Документи польських підпільних організацій Львова 1942-1944 років" сформований із документів, знайдених у жовтні 2006 року в одному з будинків Львова під час ремонту покрівлі.

Знахідка була надана для вивчення членам громадської організації "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять"", а пізніше передана на зберігання в Архів Центру досліджень визвольного руху (Фонд 13. Документи польських підпільних організацій Львова 1942-1944 рр.).

Переглянути колекцію можна на сайті Е-архіву за посиланням.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10 305 документів.

Більше про польське підпілля часів Другої світової читайте в матеріалі "Феномен Польської підпільної держави"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.