Спецпроект

Національний художній музей розширив експозицію до 2000-х років. ФОТО

Національний художній музей України презентує проект "Мистецтво 1960-х – початку 2000-х років: перегони з часом".

Про це повідомляється в прес-релізі музею.

До цього моменту ХХ століття в експозиції музею закінчувалось початком 1980-х. Це була крапка, яка завершувала неоднозначний, але рівний період. Та потреба перетворити відрізок на лінію існувала завжди.

Крапку вирішено прибрати і провести лінію далі. Виставка "Мистецтво 1960-х – початку 2000-х років: перегони з часом" дає продовження музейній експозиції творів минулого століття, аби відтворити більш цілісну й повну картину напрямків, творчих індивідуальностей та визначних явищ.

Виставка, що є логічним продовженням постійної експозиції ХХ століття та певним експериментом щодо формування можливого канону імен та явищ вітчизняного мистецтва 1960-х – початку ХХІ ст., покликана вибудувати лінію українського сучасного мистецтва.

На виставці буде представлено близько 100 творів живопису, графіки, скульптури, об’єктів, фотографії та відеодокументації перформансів, що проходили в музеї. Це роботи з колекції музею, і вони відбивають не тільки  погляд на історію мистецтва другої половини ХХ початку ХХІ ст., а й характер та рівень музейного зібрання. Зокрема у виставці будуть представлені імена, які пов’язані з визначними етапами розвитку українського сучасного мистецтва: Григорій Гавриленко, Олександр Дубовик, Людмила Ястреб, Віктор Маринюк, Тіберій Сільваші, Микола Кривенко, Анатолій Криволап, Олександр Животков, Марко Гейко, Арсен Савадов, Олександр Гнилицький, Олег Голосій та інші.

В рамках виставки буде презентовано спеціальний відеопроект молодого українського художника Івана Світличного, присвячений переосмисленню часу та місця музею в міському просторі. Відео тривалістю 24 години пропонуватиме глядачеві, який знаходитиметься у виставковому залі, бачення зовнішнього "життя" музею. Перебіг часу у відео збігатиметься з реальним часом глядача. На думку художника, такий сюжет не явний для глядача, але він лежить не стільки в площині відео, скільки налаштовує сприйняття на усвідомлення планетарних явищ. Це відео завершуватиме експозицію і засвідчуватиме наше уявлення про музейну колекцію як класику, що вічно оновлюється.

 Іван Марчук Портрет Б.Ступки 1971 полотно, темпера 55х78 см.
Роман Жук Автопортрет грабіжника 2008

Виставку також буде доповнено розширеною експозицією творів художника Романа Сельського (1903–1990).

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.