Спецпроект

На Волині відкрили виставку 17-річчя Конституції. ФОТО

У приміщенні Волинського краєзнавчого музею почала функціонувати виставка "Конституція України: з історії становлення". Створена вона на основі матеріалів Волинського краєзнавчого музею. На ній представлені оригінали документів, починаючи з 1918 року та закінчуючи сьогоденням.

Про це пише prostir.museum.

Приурочена виставка відзначенню 17-ої річниці Конституції України. Метою її також є поширення знань про історію законодавчої діяльності в Україні та виховання у громадян поваги до державних символів.

Виставка "Конституція України: з історії становлення" демонструє документальні матеріали, що висвітлюють складний процес прийняття Україною демократичного Основного Закону Держави.

Україна була однією з перших у світі країн, де було затверджено Конституцію в її сучасному розумінні (у 1710 році – "Пакти й Конституції законів" гетьмана Пилипа Орлика, фотокопії сторінок з оригіналу якого представлені на виставці). Та через втрату своєї незалежності вона лише у 1996 році змогла прийняти і ввести в дію текст Основного Закону, який би відповідав міжнародним стандартам демократії. Цей непростий шлях боротьби та встановлення Конституції незалежної України і висвітлюється на представленій виставці.

Відвідувачі Волинського краєзнавчого музею можуть ознайомитися із законами конституційного характеру Центральної Ради, Гетьманату П.Скоропадського і Директорії УНР у 1917 – 1921 роках, Української Головної Визвольної Ради у 1944 – 1950-х роках, радянськими квазі-конституціями УРСР, документами щодо прийняття та внесення змін до нині діючої Конституції України, світлинами тих українських діячів ХХ століття, які були причетні до створення законодавчих актів конституційного характеру і сучасного Основного Закону.

Експонати виставки, присвяченої 17-річчю Конституції України

Виставка "Конституція України: з історії становлення" буде працювати до кінця липня, в дні роботи музею з 10.00 до 18.00 окрім суботи і понеділка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.