НА ДОНБАСІ ВУЛИЦЮ БІЛЬШОВИКА ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА БАТЬКА БІЗНЕСМЕНА

У Горлівці (Донецька область) вирішили перейменувати вулицю на честь Нагапета Саркісяна, батька близького до нардепа Юрія Іванющенка бізнесмена - Армена Саркісяна.

Рішення про перейменування вулиці революціонера-більшовика Клокова було прийнято 25 червня, повідомляє УП з посиланням на Gorlovka.ua.

На сесії міськради начальник управління містобудування Марина Кисельова повідомила, що з цього питання відбулися громадські слухання за участю місцевих жителів, які подавали клопотання про перейменування вулиці.

При цьому вона зазначила, що на цій вулиці стоять лише шість будинків - і їх мешканці згодні понести фінансові витрати, які виникнуть у зв'язку з перейменуванням.

Кисельова також зачитала клопотання мешканців, у якому написано, що Саркісян зробив багато для територіальної громади, зокрема, допомагав з вирішенням питання про ремонт каналізаційної мережі, благоустроєм прибудинкових територій, а також постійно за власні кошти поліпшував дорожнє покриття на вулиці, брав активну участь у роботі селищного комітету".

І.Клоков, на честь якого була названа вулиця в радянські часи - член більшовицького крила Російської соціал-демократичної робітничої партії, учасник Горлівської ради робітничих депутатів під час Лютневої революції 1917 року.

Нагапет Саркісян, за даними горлівських журналістів - батько Армена Саркісяна, відомого в Горлівці бізнесмена, в активах у якого коктейль-хол "Зефір", ресторан "Гостинний двір", Червоноармійський машинобудівний завод.

Крім цього, Саркісян активно вкладає кошти на підтримку спортсменів, будучи віце-президентом Донецької обласної й Горлівської міської федерації боксу. Також він розширює свої медіа-активи: до створеного на його кошти інтернет-сайту "Горлівська правда", додався ще один інтернет-ресурс - сайт міста Горлівки 06242.

Низка інтернет-ЗМІ вказує на його близькі стосунки Саркісяна з народним депутатом Юрієм Іванющенком.

Раніше у 2011 році в Зугресі (Донеччина), який адміністративно підпорядкований Харцизьку, було перейменовано вулицю на честь екс-міністра фінансів Федора Ярошенка, який народився у Харцизьку.

У серпні 2011 року Луцька міськрада перейменувала вулицю Лазо на вулицю Юлії Тимошенко, однак міський голова Луцька ветував це рішення. Зрештою вулиця Лазо отримала ім'я Георгія Гонгадзе.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.