НА ДОНБАСІ ВУЛИЦЮ БІЛЬШОВИКА ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА БАТЬКА БІЗНЕСМЕНА

У Горлівці (Донецька область) вирішили перейменувати вулицю на честь Нагапета Саркісяна, батька близького до нардепа Юрія Іванющенка бізнесмена - Армена Саркісяна.

Рішення про перейменування вулиці революціонера-більшовика Клокова було прийнято 25 червня, повідомляє УП з посиланням на Gorlovka.ua.

На сесії міськради начальник управління містобудування Марина Кисельова повідомила, що з цього питання відбулися громадські слухання за участю місцевих жителів, які подавали клопотання про перейменування вулиці.

При цьому вона зазначила, що на цій вулиці стоять лише шість будинків - і їх мешканці згодні понести фінансові витрати, які виникнуть у зв'язку з перейменуванням.

Кисельова також зачитала клопотання мешканців, у якому написано, що Саркісян зробив багато для територіальної громади, зокрема, допомагав з вирішенням питання про ремонт каналізаційної мережі, благоустроєм прибудинкових територій, а також постійно за власні кошти поліпшував дорожнє покриття на вулиці, брав активну участь у роботі селищного комітету".

І.Клоков, на честь якого була названа вулиця в радянські часи - член більшовицького крила Російської соціал-демократичної робітничої партії, учасник Горлівської ради робітничих депутатів під час Лютневої революції 1917 року.

Нагапет Саркісян, за даними горлівських журналістів - батько Армена Саркісяна, відомого в Горлівці бізнесмена, в активах у якого коктейль-хол "Зефір", ресторан "Гостинний двір", Червоноармійський машинобудівний завод.

Крім цього, Саркісян активно вкладає кошти на підтримку спортсменів, будучи віце-президентом Донецької обласної й Горлівської міської федерації боксу. Також він розширює свої медіа-активи: до створеного на його кошти інтернет-сайту "Горлівська правда", додався ще один інтернет-ресурс - сайт міста Горлівки 06242.

Низка інтернет-ЗМІ вказує на його близькі стосунки Саркісяна з народним депутатом Юрієм Іванющенком.

Раніше у 2011 році в Зугресі (Донеччина), який адміністративно підпорядкований Харцизьку, було перейменовано вулицю на честь екс-міністра фінансів Федора Ярошенка, який народився у Харцизьку.

У серпні 2011 року Луцька міськрада перейменувала вулицю Лазо на вулицю Юлії Тимошенко, однак міський голова Луцька ветував це рішення. Зрештою вулиця Лазо отримала ім'я Георгія Гонгадзе.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.