Спецпроект

Представлено макет меморіального комплексу в Бабиному Яру

На проведеному наприкінці минулого тижня в Києві з'їзді Ради піклувальників Єврейського агентства "Сохнут" був представлений макет будівництва меморіального комплексу в Бабиному Яру.

Про це пише jewish.ru.

Олександр Левін, голова Світового форуму російськомовного єврейства і Київської єврейської релігійної громади, представив гостям з'їзду макет дизайну меморіалу.

Комплекс, на думку ініціаторів проекту, покликаний стати символом відродження єврейського життя в тому самому місці, де євреїв намагалися стерти з лиця землі.

Головною особливістю меморіалу, спроектованого київським архітектором Віталієм Васягиним, стане інтерактивний павільйон, який планують обладнати всередині пагорба, поруч із футбольним полем, яке зайняло частину розстрільного рову.

У павільйоні голлівудські фахівці зі спецефектів створять атмосферу осені 1941 року. "У залі буде стояти гавкіт вівчарок, лунатимуть команди фашистських конвоїрів, з боків від відвідувача будуть йти на розстріл приречені євреї, цигани, радянські полонені - все, як це було в 1941 році", - розповів журналістам Олександр Левін.

Перед входом до павільйону планують спорудити фонтан, в якому будуть плавати ліхтарики у вигляді поминальних свічок. Фонтан буде перетинати доріжка, в центрі якої зроблять майданчик у формі зірки Давида. Там же буде зведений єврейський общинний центр.

Фото: segodnya.ua

"Комплекс, частиною якого стане і общинний центр, буде яскравим символом відродження. У тому самому місці, де євреїв намагалися стерти з лиця землі, діти буду вивчати Тору ", - заявив Левін.

Будівництво меморіалу планується розпочати вже цього року, а завершити - в 2015-му. За словами Левіна, зараз ще тривають переговори ініціаторів проекту з міською владою щодо виділення землі під будівництво.

Будівництво меморіалу здійснюватиметься фахівцями з кількох країн. Зокрема, розробку програмного забезпечення для інтерактивних інсталяцій в музеї комплексу розробить американська фірма. Фінансову підтримку проекту нададуть бізнесмени України, Ізраїлю, США та інших країн.

 

З'їзд піклувальників "Сохнута" лише вдруге за 90-річну історію цієї організації проходив не в Єрусалимі.

"Той факт, що з'їзд піклувальників Єврейського агентства проходить на Україні, підкреслює теплі стосунки, що склалися між нашими країнами, і дає можливість якимось чином віддячити українському уряду, українськиим діячам за людське розуміння, яке тут відчувають єврейські громади", - зазначив ізраїльський посол в Києві Реувен Дін Ель.

У понеділок на місці масового знищення київських євреїв у Бабиному Яру відбулася меморіальна церемонія, в якій взяли участь делегати з'їзду піклувальників "Сохнута", в тому числі голова цієї організації Натан Щаранський і міністр будівництва Ізраїлю Урі Аріель.

Урочище Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках було місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і військовополонених.

Масового винищення зазнали євреї та цигани - за етнічною ознакою, а також партійні та радянські активісти, підпільники, члени Організації українських націоналістів, священики, порушники комендантської години та інші.

Лише за два дні - 29 і 30 вересня 1941 було розстріляно майже 34 тис. євреїв. За різними даними, в Бабиному Яру під час німецької окупації було розстріляно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Дивіться також інші матеріали за темою "Бабин Яр" і "Голокост"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.