Спецпроект

АНОНС: лекція австрійського експерта про рух у музеях

Фонд Ріната Ахметова і Національний художній музей України запрошують на зустріч з експертом у галузі музейного проектування Дітером Богнером (Австрія).

Лекція під назвою "Музеї у русі?" присвячена рухові як важливій складовій сутності музею.

В очах громадськості музеї досі зберігають імідж статичних і незмінних. Таке враження створюється передусім через так звані "постійні" експозиції. "Рух", натомість, залишається на другому плані.

Таким чином, феномену руху у всій його складності, що визначає музей з точки зору простору і часу, приділяється недостатня увага. Але в дійсності музей являє собою складне поєднання психологічних, інтелектуальних, фізичних, логістичних та технічних рухів.

Всі ці матеріальні та нематеріальні явища більш чи менш тісно пов’язані між собою, і саме вони визначають або обмежують можливості, впливають на рішення, викликають позитивні або негативні емоції, формують поведінку та визначають процеси комунікації.

Час і місце заходу: 1 липня 2013 року, 12:00. Київ, Національний художній музей (вул. Грушевського, 6, метро "Майдан Незалежності").

Модератор: Олеся Островська-Люта.

Захід відбудеться в рамках паралельної лекційної програми до проекту "Динамічний музей".

Дітер Богнер -  дослідник сучасного мистецтва та архітектури, експерт у галузі музейного проектування, маркетингу і музейного PR, куратор виставок.

Доцент Інституту мистецтвознавства Віденського університету, голова правління приватного фонду Фрідріха і Ліліан Кіслер (Відень, Австрія), член ради Нового музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку (США).

Співавтор створення або реконструкції багатьох відомих музеїв - зокрема, Пауля Клеє в Берні (Швейцарія), музейного кварталу у Відні та музею в Зальцбурзі (Австрія), "Мистецького Арсеналу" в Києві.

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України".

Попередню акредитацію можна здійснити за електронною адресою: education@namu.kiev.ua

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"З досвіду експозиційної роботи Лувру". Лекція Ґілема Шерфа

"Музеї у глобалізованому суспільстві". Лекція Ганса Мартіна Хінца

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.