Спецпроект

АНОНС: лекція австрійського експерта про рух у музеях

Фонд Ріната Ахметова і Національний художній музей України запрошують на зустріч з експертом у галузі музейного проектування Дітером Богнером (Австрія).

Лекція під назвою "Музеї у русі?" присвячена рухові як важливій складовій сутності музею.

В очах громадськості музеї досі зберігають імідж статичних і незмінних. Таке враження створюється передусім через так звані "постійні" експозиції. "Рух", натомість, залишається на другому плані.

Таким чином, феномену руху у всій його складності, що визначає музей з точки зору простору і часу, приділяється недостатня увага. Але в дійсності музей являє собою складне поєднання психологічних, інтелектуальних, фізичних, логістичних та технічних рухів.

Всі ці матеріальні та нематеріальні явища більш чи менш тісно пов’язані між собою, і саме вони визначають або обмежують можливості, впливають на рішення, викликають позитивні або негативні емоції, формують поведінку та визначають процеси комунікації.

Час і місце заходу: 1 липня 2013 року, 12:00. Київ, Національний художній музей (вул. Грушевського, 6, метро "Майдан Незалежності").

Модератор: Олеся Островська-Люта.

Захід відбудеться в рамках паралельної лекційної програми до проекту "Динамічний музей".

Дітер Богнер -  дослідник сучасного мистецтва та архітектури, експерт у галузі музейного проектування, маркетингу і музейного PR, куратор виставок.

Доцент Інституту мистецтвознавства Віденського університету, голова правління приватного фонду Фрідріха і Ліліан Кіслер (Відень, Австрія), член ради Нового музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку (США).

Співавтор створення або реконструкції багатьох відомих музеїв - зокрема, Пауля Клеє в Берні (Швейцарія), музейного кварталу у Відні та музею в Зальцбурзі (Австрія), "Мистецького Арсеналу" в Києві.

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України".

Попередню акредитацію можна здійснити за електронною адресою: education@namu.kiev.ua

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"З досвіду експозиційної роботи Лувру". Лекція Ґілема Шерфа

"Музеї у глобалізованому суспільстві". Лекція Ганса Мартіна Хінца

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.