Спецпроект

У Дніпропетровську відкриють Музей фортифікації Другої світової

У Дніпропетровську приступили до створення унікального музею фортифікації під відкритим небом, аналогів якому немає в Україні.

Про це пише delfi.ua.

Об'єкт з'явиться в 2014 році. Його відкриття приурочать до 70-річчя битви за Дніпро.

Експозиція музею з максимальною точністю відтворить ділянку лінії фронту, що проходила по Дніпропетровській області у 1943 році.

Музей складатиметься з чотирьох основних частин. Перша частина буде представлена ​​мережею фортифікаційних споруд під відкритим небом (окопів, бліндажів, капонірів, мінометних осередків, кулеметних точок).

Друга частина - каплиця Пам'яті загиблих воїнів, партизанів і підпільників. Поруч з нею встановлять меморіальні плити зі списками основних частин і з'єднань, які брали участь у обороні і звільненні Дніпропетровщини.

Також проект передбачає обладнання головного залу, в якому розміститься експозиція з предметів побуту, нагород, документів, зброї і техніки часів 2-ї світової війни. Тут же розташується діорама в масштабі 1:35 з фрагментами танкової битви за регіон.

Крім цього, на території музею з'явиться кінотеатр-лекторій, де будуть регулярно проводитися семінари, презентації, виставки.

У планах авторів проекту влаштовувати в музеї реконструкції бойових дій із застосуванням візуальних і звукових спецефектів.

Загальна площа об'єкта складе близько двох гектарів. До теперішнього часу вже створено макет музею масштабом 1:80.

Щоб ознайомити городян з майбутнім спорудженням та нагадати їм про події воєнних років 25 жовтня 2013 в парку Леніна буде відкрита виставка Музею фортифікації, а також проведена масштабна реконструкція Битви за Дніпро. Очікується, що в "битві" буде задіяно понад 500 представників з України, Росії та інших країн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.