Спецпроект

На Закарпатті зі старих угорських бункерів зробили інтерактивний музей

Військово-оборонна лінія Арпада, яка складається з тисяч дотів (довготривалих вогневих точок) і бункерів, простяглася по території сучасного Закарпаття. Тепер же підприємливі закарпатці створили там інтерактивний музей, де на вході - німецькі солдати, всередині - рушниці, гранати, передавачі і т.д.

Про це пише timeua.com.

Вчені називають військово-оборонну лінію Арпада однією з помилок угорсько-німецької армії, тому що під час бойових дій об'єкти не використали.

Конструкція закарпатських дотів особлива, притаманна тільки цьому району. Є ДОТи з двома входами, є одномісні, на одного бійця снайпера. Зустрічаються і бетонно-арматурні піраміди на річці. Це теж військові об'єкти, побудовані з метою стримувати танки та іншу військову техніку.

За словами краєзнавця Олександра Богданова, "радянська армія застосувала традиційну суворівську тактику - здійснила обхід. Тобто прийшли розвідники, подивилися - все закрито, і знайшли, що можна через Верецький перевал проскочити. Так і зробили - і зайшли в тил".

Угорські війська відступили, а зведені споруди - підірвали. Їх руйнування продовжила радянська армія. Але місцевим жителям частину угорських "припасів" вдалося зберегти. Раніше в бункерах знаходили продукти, медикаменти і зброю, а зараз - вирішили використовувати самі споруди.

У бункерах винахідливі закарпатці навіть готелі відкривають. А дослідники намагаються дізнатися більше про лінії Арпада, щоб розкопати невідомі підземні тунелі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.