Спецпроект

На Закарпатті зі старих угорських бункерів зробили інтерактивний музей

Військово-оборонна лінія Арпада, яка складається з тисяч дотів (довготривалих вогневих точок) і бункерів, простяглася по території сучасного Закарпаття. Тепер же підприємливі закарпатці створили там інтерактивний музей, де на вході - німецькі солдати, всередині - рушниці, гранати, передавачі і т.д.

Про це пише timeua.com.

Вчені називають військово-оборонну лінію Арпада однією з помилок угорсько-німецької армії, тому що під час бойових дій об'єкти не використали.

Конструкція закарпатських дотів особлива, притаманна тільки цьому району. Є ДОТи з двома входами, є одномісні, на одного бійця снайпера. Зустрічаються і бетонно-арматурні піраміди на річці. Це теж військові об'єкти, побудовані з метою стримувати танки та іншу військову техніку.

За словами краєзнавця Олександра Богданова, "радянська армія застосувала традиційну суворівську тактику - здійснила обхід. Тобто прийшли розвідники, подивилися - все закрито, і знайшли, що можна через Верецький перевал проскочити. Так і зробили - і зайшли в тил".

Угорські війська відступили, а зведені споруди - підірвали. Їх руйнування продовжила радянська армія. Але місцевим жителям частину угорських "припасів" вдалося зберегти. Раніше в бункерах знаходили продукти, медикаменти і зброю, а зараз - вирішили використовувати самі споруди.

У бункерах винахідливі закарпатці навіть готелі відкривають. А дослідники намагаються дізнатися більше про лінії Арпада, щоб розкопати невідомі підземні тунелі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.