Унікальні археологічні знахідки Криму їдуть у Німеччину. ФОТО

3 липня у місті Бонн (Німеччина) відкриється виставка "Крим. Золотий півострів у Чорному морі".

Про це ІП повідомила прес-служба Мінкульту.

Експозицію виставки складають експонати з шести українських музеїв: Музей історичних коштовностей України – філія Національного музею історії України, Національний заповідник Херсонес Таврійський (спадщина ЮНЕСКО), Бахчисарайський історико-культурний заповідник, Керченський історико-культурний заповідник, Центральний музей Тавриди та Одеський археологічний музей.

 Фото надані прес-службою Мінкульту

Більше двох тисяч унікальних експонатів вперше експонуватимуться за межами України.

Серед них археологічні знахідки - зразки грецької архітектури, китайські скриньки, сарматське золото, римські монети, єгипетські скарабеї, прикраси гунів та готів, датовані з 5 століття до н.е. до 5 століття н.е., знайдені на території південної України та Криму.

 

Метою виставки є демонстрація переплетення двох культур, злиття східної і західної цивілізацій на одній території України.

 

Ідея виставки виникла на етапі спільних українсько-німецьких археологічних робіт та наукових досліджень. Ініціатором проведення виставки виступила Німеччина.

 

Виставка проходитиме під патронатом Прем’єр-міністра федеральної землі Північний Рейн - Вестфалія Ханнелоре Крафт та експонуватиметься у Боннському Краєзнавчому музеї з 4 липня 2013 року по 19 січня 2014 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Музеї"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.