Спецпроект

У Дессау створять музей Баухауза

Уряд федеральної землі Саксонія-Ангальт (Німеччина) виділить 12,5 мільйона євро на будівництво в міському парку Дессау музею Баухауза (Bauhaus-Museum). Така ж сума повинна надійти з федерального бюджету та інших джерел.

Про це пише dw.de.

Як заявив у вівторок, 2 липня міністр культури Саксонії-Ангальт Штефан Доргерло (Stephan Dorgerloh), це рішення знаменує початок підготовки до 100-річного ювілею Баухауза, який відзначатиметься в 2019 році.

Завдяки будівництву музею, місто зможе, нарешті, виставити колекцію, яка налічує близько 25 тисяч різних об'єктів і документів. Це зібрання є другим за величиною в світі після Архіву Баухауза (Bauhaus-Archiv) в Берліні.

Вища школа будівництва й художнього конструювання Баугауз, а також мистецьке об'єднання, яке виникло в її рамках , є однією з найяскравіших сторінок в історії архітектури та дизайну XX століття. Ідеї ​​архітекторів Баухауза змінили зовнішній вигляд безлічі міст у різних країнах світу.

Школа Баугауз заснована в 1919 році в Веймарі в результаті злиття Саксонсько-Веймарської вищої школи образотворчих мистецтв і Саксонсько-Веймарської школи прикладного мистецтва. Її першим керівником і генератором ідей став видатний німецький архітектор Вальтер Гропіус (Walter Gropius, 1883-1969), який стояв біля керма архітектурної революції XX століття. Пізніше Баугауз переїхав у Дессау, а потім до Берліна.

У 1933 році під тиском націонал-соціалістів Баугауз був закритий, а його будинок передано націонал-соціалістській молодіжної організації. Баугауз охрестили "церквою марксизму", а його учасників - "групою єврейсько-більшовицьких архітекторів". Вальтеру Гропіусу довелося покинути батьківщину. Останні роки життя він провів у США.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.