Спецпроект

Музей ім. О.О. Шовкуненка відзначає своє 35-річчя

Херсонському обласному художньому музею імені О.О. Шовкуненка в цьому році виповнюється 35 років. На честь свята колекція музею поповнилася більш ніж на 3000 робіт художників Херсонщини, Криму, Києва, Донецька, Одеси. Свій внесок зробили живописці та графіки, майстри прикладного мистецтва і скульптори.

Про це пише ks-line.info.

На даний момент у музеї налічується понад 11000 творів мистецтва. Особливий внесок у поповнення музейних фондів також зробили дирекція художніх виставок України, Київська приватна галерея мистецтв "Круг" та музейні працівники.

Провідними музикантами і співаками Херсонщини до дня народження підготовлено музичний подарунок. Це виступ заслуженого артиста України, лауреата республіканських конкурсів Олександра Гоноболіна, народної артистки України, лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Лелеки, лауреатки міжнародних конкурсів Інни Кісельнікової, народного артиста України, лауреата конкурсу ім. М.И.Глинки Харіса Ширинського, а також виступ струнного квартету "Пори року".

Крім цього, художники музею спільно з музейними працівниками та спонсорами створили виставку "Дари до ювілею", яка включає мистецтво різного жанру. Всі художники музею є професійними та індивідуальними виконавцями.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.