Знайшли українську фонограму фільму "За двома зайцями"

Фільм Віктора Іванова "За двома зайцями", знятий на київській кіностудії Олександра Довженка в 1961 році, знову буде озвучено українською.

Оригінальну фонограму легендарної картини вдалося знайти в Маріупольському фільмофонді, повідомляє "Дзеркало тижня".

Спочатку режисер Віктор Іванов знімав свій фільм українською - бо картина планувалася для показу на території тільки Української РСР. Згодом, коли фільм став надпопулярним, він був частково переозвучений цими ж акторами російською і виставлений у всесоюзний прокат.

З того часу і досі картина демонструвалася на ТБ виключно в останній - російськомовній - версії.

Як повідомив ZN.ua Іван Козленко (заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка), реставраторам центру вдалося знайти українську фонограму легендарної картини не в Києві, а в Маріупольському фільмофонді.

За словами Козленка, в Маріуполі є великі "поклади" цікавого кіноретро. Там, наприклад, зберігалося більше 50 картин Одеської студії, яких немає навіть у центральному фільмофонді в Києві. І саме зараз триває процес передачі багатьох фільму Центру Довженка.

Що ж до фільму Віктора Іванова, то відреставрована українська звукова доріжка комедії "За двома зайцями" поверне глядачеві живі справжні голоси великих акторів, які працювали в Києві. Це Олег Борисов, Нонна Копержинська, Маргарита Криницина, Микола Яковченко, Наталя Наум.

Таким чином, на думку Козленко, буде відновлена ​​історична справедливість. Адже п'єса Михайла Старицького, за мотивами якої знято фільм, була написана українською мовою. Праоснова цієї п'єси - твір Івана Нечуя-Левицького "На Кожум'яках" - теж українською.

Фільм знімався у Києві, на Андріївському узвозі. Нев'януча популярність стрічки стала приводом для скульптурної композиції Проні Прокопівни та Свирида Голохвастова біля Андріївської церкви.

За словами Івана Козленка, офіційна презентація україномовної версії фільму "За двома зайцями" відбудеться восени на київському міжнародному фестивалі "Молодість".

У планах Центру Довженка - знайти українську звукову доріжку знаменитого фільму Івана Кавалерідзе "Повія", де героїня Людмили Гурченко також говорить українською.

Дивіться також:

1988: Параджанов співає "Вербовую дощечку". ВІДЕО

Рейтинг фільмів Української РСР і решти Союзу. ВІДЕО

Іван Миколайчук. Невідомі ФОТО з життя і смерті

1971: "Червона Рута" - мюзикл про любов шахтаря і гуцулки. ВІДЕО

У Києві показали антирадянську комедію "Шкурник". ВІДЕО

Журнал "Кіно" - часи, коли українські фільми знімалися масово. ФОТО

1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Кіно"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.